Шановні колеги!
У 2024 році наш архів зачинено для фронтальної звірки фондів та їх опису.
У зв’язку з цим замовлення не виконуються і обслуговування відвідувачів тимчасово припинено.
Просимо вибачення за незручності.
НОВИНИ З АРХІВУ ІМ. Д. АНТОНОВИЧА
16 березня 2024 року за фінансової підтримки Федеральної кооперативи «Самопоміч» у Нью-Йорку в УВАН у США розпочався другий етап архівного проєкту.
Відомо, що архів УВАН у США є одним з найбільших на еміґрації, де сконцентровано працю кількох ґенерацій вчених та архівістів. І це накладає певний моральних обов’язок не лише на нас, а й на майбутні покоління працівників.
До архівної колекції УВАН у США належать унікальні матеріали видатних політичних і громадських діячів, що охоплюють період Першої світової війни та Української революції 1917–1920 рр. Серед них фонд А. Жука, О. Скоропис-Йолтуховського, Є. і Л. Чикаленків, А. Лівицького, Українських Січових Стрільців. В сукупності ці фонди складають той джерелознавчий комплекс, вивчення якого було під забороною в підсовєтській Україні.
Однією з провідних функцій Музею-Архіву було зібрання, збереження, систематизація та вивчення рукописної спадщини українських письменників та істориків. Рукописний відділ займає в структурі архіву особливе місце. У його складі фонди К. Гриневичевої, Е. Маланюка, О. Стефановича, О. Лятуринської, Ю. Клена, Л. Мосендза, Ю. Косача, В. Барки, Л. Лимана, О. Тарнавського, Н. Полонської-Василенко, П. Курінного, О. Оглоблина та ін. По суті, цей величезний комплекс матеріалів представляє історико-літературний процес ХХ століття, який також був під забороною в Україні упродовж семи десятиліть.
Окрім особових фондів, архів володіє фондами організацій, мистецьких об’єднань, видавництв і періодичних видань. Серед них архів Мистецького Українського Руху, об’єднання «Слово», Української Республіканської Капели О. Кошиця.
В архіві зберігається велика збірка фотоматеріалів. На прикладі фотоколекції можна прослідкувати всю історію фотографії – від її зародження до наших днів.
Колекція фонодокументів містить 200 одиниць звукових записів, які охоплюють подієву історію УВАН у США – доповіді, конференції, концерти, які щотижня відбувалися у 1950–1960-ті рр. Ці записи зберегли голоси визначних інтелектуалів-гуманітаріїв ХХ-го століття: О. Оглоблина, Л. Чикаленка, Д. Чижевського, Е. Маланюка, Г. Костюка, Ю. Лавріненка, М. Лабуньки, П. Одарченка, М. Чубатого, І. Косач-Борисової та багатьох інших.
На відміну від архіву, музейна колекція лишалась вторинною через відсутність коштів, фахівців і відповідних умов для збереження. Колекція Музею нараховує майже дві тисячі предметів основного фонду інформаційно-меморіального характеру, а також твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Колекція афіш і плакатів таборів ДіПі, більшість яких виконана в одному примірнику, нараховує біля двох тисяч одиниць. Гроші періоду УНР і марки того ж періоду за своїм складом становлять ще одну цінну групу. Різноманітна колекція нумізматики включає медалі, жетони і значки, присвячені українським діячам і подіям.
Уванівська колекція меморіальних предметів визначних особистостей датована кінцем ХІХ–ХХ ст.ст. Тут є типові або виготовлені на замовлення меморії, записні книжки, цигарниці, візитні картки і портмоне, друкарські машинки – усі ті побутові предмети, які є невід’ємною частиною повсякдення відомих людей. Тиша музейного сховища оберігає таємниці, пов’язані з їх власниками та їх епохою. Тут вони чекають на професійну реставрацію, каталогізацію і предсталення у виставкових проєктах.
Архів, як наукова база матеріялів для науки, був у пріоритетах Управи УВАН у США. Однак лише пріоритетне ставлення до архіву не могло забезпечити належний стан його збереження. Фінансово УВАН у США завжди була і є з дефіцитом бюджету. Найважливіше значення у збереженні архівних і музейних колекцій має фінансова підтримка української громади. Кожен українець повинен усвідомити, що Музей-Архів УВАН є спільним національним скарбом і саме українська громада має обов’язок підтримувати його діяльність. Адже наше з вами, тобто з громадою, сталення до архівів спричиняє його авторитет в Україні та у світовій архівно-музейній системі. Цьому також сприятиме «Путівник Архіву ім. Д. Антоновича УВАН у США», робота над яким триває у рамках «Архівного проєкту».
Без фінансової підтримки жертводавців і прихильників УВАН у США цей проєкт ми не зможемо завершити.
Др Наталка Лисенко працює над обліком і науковою інвентаризацією фондів архівного підрозділу, де сконцентровано рукописи діячів науки і культури.
До 80-ліття Карпатської України
З архіву УВАН у США
На початку 1939 року власник корпорації «Дніпрофільм» Каленик Лисюк разом із сином Петром і продюсером Р.Мишковичем приїхали на Закарпаття фільмувати важиливі події до фільму про становлення Карпатської України. Очевидно через особисту трагедію Каленика Лисюка – загибель його сина Петра – фільм завершено вже на фільмовій студії Василя Авраменка у Нью-Йорку 1942 року.
В архіві-музеї ім. Дмитра Антоновича УВАН у США (фонд № 181 Каленика Лисюка) зберігається унікалька колекція світлин з підписами К. Лисюка.
1.
Зліва направо: кінопродюсер Р. Мишкович, президент «Дніпрофільм корпарації» К. Лисюк, голова Сойму КУ А.Штефан; президент А.Волошин; міністр Ю.Ревай, В.Комаринський, очільник відділу пропаганди, С.Довгаль, редактор щоденника «Нова свобода» (підпис К. Лисюка).
2.
Хуст. Площа знята годину після бою з чехами. Наліво дім, у якому загинуло 7 січовиків, що бились 2 години з чехами (підпис К. Лисюка).
3.
Повстанці знайшли своїх товаришів розстріляними мадьярами (підпис К. Лисюка).
4.
Січовий з’їзд в Хусті. На балконі Г[оловний] Командант Д. Климпуш і В. Курманович. Передача прапора полковником Литвиненком для К.арпатської Січі від українців з Берліна (підпис К. Лисюка).
5.
Президент Волошин виходить з Державного Будинку. Зліва доправа: д-р А.Дутка, А.Волошин, секретар І.Рогач (підпис К. Лисюка).
6.
А. Волошин в Празі (підпис К. Лисюка).
7.
Після бою відходили в гори (підпис К. Лисюка)
8.
Дівчата, які постачали їжу і набої повстанцям. З правого боку та, що розстріляна мадярами (підпис К. Лисюка).
9.
Типи Січовиків (підпис К. Лисюка).
10.
Січовики в Хусті перед тим, як почали бої з чехами. Їх розстріляли в бараку з кулеметів (підпис К. Лисюка).
11.
Мати принесла їсти синам в гори, де повстанці переховувались (підпис К. Лисюка).
12.
Забитий повстанець (підпис К. Лисюка).
13.
Чекають на ворога (підпис К. Лисюка).
14.
Повстанці в горах (підпис К. Лисюка).
15.
Повстанці (підпис К. Лисюка).
16.
Бій з мадярами в горах (підпис К. Лисюка).
17.
Українські хлопці-скавти достарчають харчів повстанцям в гори. Перша сторожа веде до другої сторожі (підпис К.Лисюка).
18.
Злапали повстанці мадярів з траком (підпис К. Лисюка).
19.
Лютик в січовій гостинниці. Був забитий на Масарика вулиці в напрямку владн. будови. Вели арештованого і били, а коли він спіткнувся, то чеський жовнір його пристрілив марця 14.1939 (підпис К. Лисюка).
20.
Повстанці співають перед боєм (підпис К. Лисюка).